Музика….Без її наявності життя здається сухим…
Зараз важко пройтись по вулиці і не побачити людей, у навушниках яких не звучав би ритм їхньої душі.
Враховуючи те, що є досить багато розвинених стилів музики - я не можу віднести себе до конкретного. Я не слухаю конкретного стилю, жанру, виконавця - мій настрій сам вирішує що буде звучати.
Звичайно, музичні вподобання змінюються дуже часто, але завжди залишаються ті виконавці, які змогли знайти спільну мову з твоєю свідомість, налагодити словесний контакт з душою. Такі є і в мене…
Скрябін - king of rock (моя суб’єктивна думка) - група і зокрема Кузьма - це ті, чия творчість вирізняється не красивими бітами, а силою слова. Чув практично всі пісні групи - слідкую за оновленнями та анонсами. Недавно вийшов альбом “Моя еволюція” - Скрябін більш придався року, якого в попередніх альбомах трохи не вистачало.
Тартак - Положинський and company знають свою справу. Серед усіх пісень маю улюблену - “Мій лицарський хрест“.
Монте Крісто - вперше почув пісню гурту із назвою “Львів” - захопився - наступним хітом для мене стала пісня “Горят мосты“.
Крик душі - у цього гурту є лише одна пісня, яка заслужила мою увагу - “Потім“.
Бумбокс - хіп-хоп під специфічний настрій.
Vova Zi Lvova - *add to favorites*- слухав, ще коли років 4 тому.
Green Day - рок, який не дає мені заснути
Guf - слухаю лише альбом “Город дорог” , через наступний - “Дома” - розчарувався. Нічого нового - рими, біти, ідеї.
Каста - почав слухати недавно, сподобались з перших стрічок.
Ось приблизно так і виглядає плейлист у моєму плеєрі - більшість вищеназваних виконавців слухаю дискографіями
